Коліївщина: міти і факти

182227062020250 років тому, у весняні дні 1768 року, розпочалося останнє в історії України велике козацьке повстання, що отримало назву “Коліївщина”. Так історично склалося, що з цією водночас величною і трагічною подією нашого минулого пов’язано багато міфів та стереотипів. Спробуємо проаналізувати найважливіші з них, нарешті розставивши всі крапки над “і”.

Назва

Коліївщина спиралася на надвірну міліцію шляхетських маєтків, як основну військову силу. Надвірних козаків тоді називали “коліями”, “колійцями” (черговими, від пол. “Kolej”), а їхню службу — “колійною” (почерговою, від пол. “slużba kolejna”). Тож (всупереч штампам радянської історіографії) селяни не були головною силою повстання, а виконували функції розвідників, агітаторів і забезпечували повстанські війська продовольством.

Засуджені в Кодні 1771 року селянин із Оситняжки Василь Лобруненко і сотник козацький цибулівський Семен Підопригоренко під час допиту називали події 1768 року “Коліївщиною”, тобто “повстанням колійців — надвірних козаків”. Ця назва вживалася серед народу і під час подій 1768 року, й опісля них, а в художній і науковій літературі остаточно закріпилася тільки в ХІХ столітті.

Мета

Те, що кінцевою метою повстання надвірних козаків було відродження держави Богдана Хмельницького — Війська Запорозького — в колишніх кордонах, можна зрозуміти насамперед із того, що від самого початку учасники повстання називали свої підрозділи не інакше, як Військом Запорозьким. Вони закликали поляків здавати міста, заявляючи: “Все одно — Гетьманщина буде, не встоїтесь!”. А в московських рапортах виразно йдеться про те, що у здобутих місцевостях отамани встановлювали новий економічний і соціальний лад, проголошуючи всіх українців козаками.

Збереглися свідчення, що Максим Залізняк мав лист, у якому проголошувалося: “Треба відібрати Україну від ляхів аж по Случ і Дністер, вирізати жидів, Січ наново утворити і в той спосіб звільнити козаків від ярма”. Такі гасла повторювали попередні козацькі виступи 1711–1714, 1734–1739, 1750–1752 років, і це дуже турбувало московитів. Вони побоювалися, що повстанців підтримує, як і раніше, Османська імперія. А великий гетьман коронний Речі Посполитої Францішек Ксаверій Браницький в одному з листів до короля Станіслава Августа зазначав, що повсталі козаки не мають наміру воювати з турками.

Управління визволеними територіями влаштовувалося у суворій відповідності з Конституцією Пилипа Орлика. А після взяття Умані, за легендою, відбулася козацька рада, яка обрала Максима Залізняка останнім гетьманом відродженої лише на кілька місяців української козацької держави.

Міфи та реалії

Після придушення Коліївщини та оголошення церковної анафеми її керівникам протягом наступних двох століть бездержавності утвердилося кілька сталих міфів про повстання.

Міф першийКоліївщина – це безглузда різанина євреїв, католиків і уніатів оскаженілими гайдамаками, яка підірвала Річ Посполиту настільки, що до кінця століття вона зникла як держава. Цей міф вигадали поляки, але й сьогодні, хоч і в більш стриманих формах, його активно пропагують деякі українські історики. Факти: протоколами свідків у кримінальних справах проти учасників повстання підтверджено число жертв під час штурму Умані – кілька десятків осіб, у інших містечках – ще менше, разом – не більше кількох сотень людей католицького віросповідання.

У двох воєводствах – Київському і Брацлавському – загинуло 16 священиків-уніатів, що підтверджується маніфестом усього уніатського духовенства від 22 грудня 1768 року. Скорочення чисельності єврейського населення в південно-західному краї в 1765 – 1775 роках становило близько 20 тисяч осіб. На це вплинула насамперед загальноєвропейська епідемія чуми 1770 – 1771 рр. Лише в Києві в результаті епідемії померло понад 4000 городян.

Другий міфКоліївщина – повстання “хлопів” за православну віру проти католицизму і уніатства, яке організував архімандрит Переяславської єпархії Мельхіседек Значко-Яворський. Цей міф належить російським пропагандистам ХІХ століття, метою яких була ліквідація греко-католицької і католицької церков на підконтрольних землях.

Факти: Мотрин, Мошногірський, Медведівський, Жаботинський, Лебединський та інші козацькі монастирі на Правобережній Україні були великими осередками православної церкви в Речі Посполитій. Підпорядковувалися вони від 1672 року Браїльській митрополії Константинопольського патріархату. Аналогічна ситуація була і в сільських православних парафіях.

У 1761 році переяславський єпископ Гервасій Линцевський вирішив розширити територію своєї єпархії на Правобережжя. Агітувати православне духовенство Речі Посполитої “прістать на благочєстіє” московського православ’я та керувати цими парафіями було доручено Мельхіседеку Значко-Яворському. Така поведінка московських прислужників обурила владу Речі Посполитої й місцеве населення. Офіційна влада єдиною альтернативою намірам москалів бачила швидке розширення уніатства, вдаючись до насилля. А народ відповів у традиційний упродовж кількох століть спосіб.

1764 року в Жаботині розпочалося козацьке повстання. Його очолив колишній запорожець, а на той час сотник Жаботинської сотні надвірних козаків князів Любомирських Захар Харко. Під час повстання Харко вигнав ігумена Мельхіседека за Дніпро і “статус кво” в церковному питанні було відновлено. Тож зброю під час Коліївщини святили представники Константинопольської патріархії, а не московськи попи. А Значко-Яворський 1768 року звертався до населення із закликами не підтримувати повстанців: “Чтоб ні одна душа із вас до оних своеволников не пристала. Більше терпіли, іще потерпіте. Ховайтеся, одбивайтеся… а до гайдамаків не приставайте, ібо і Бога прогнівите, і Бог за вас не буде обстоювати…”

Третій міф. Коліївщина – це повстання селянського класу проти феодальних гнобителів. Класові фактори визначали виникнення, перебіг повстання та вимоги його учасників. Цей міф народжений, звісно ж, радянською історіографією. Але слід віддати належне дослідникам радянської доби. Саме вони опублікували, особливо в час відзначення в 1968 році 200-річчя повстання, посилання на унікальні архівні документи, які ми маємо змогу сьогодні неупереджено дослідити.

І нарешті четвертий міфКоліївщина — геополітична провокація Російської імперії, спрямована проти як Запорозької Січі, так і Речі Посполитої. Її мета — мати підставу остаточно ліквідувати запорозькі вольності та знищити польську державу, — була досягнута вже до кінця століття. Цю теорію висунув і активно пропагує сучасний український політолог Кость Бондаренко. А її прибічники називають повстанців-колійців сепаратистами XVIII століття.

Карта повстання. Фото з відкритих джерел

Факти: перебуваючи в Умані, Максим Залізняк планував похід на Білу Церкву і домовлявся з московськими підрозділами про військову допомогу. Із московським військом запорожці спілкувалися досить обережно як із третьою стороною, яку намагалися схилити на свій бік. Арешт у ніч з 25 на 26 червня 1768 року полковника Максима Залізняка та підполковника Івана Гонти став несподіванкою і переломним моментом, після якого повстанці почали відчайдушну боротьбу на два фронти — проти регулярних польських і московських військ.

Микита Швачка штурмував білоцерківську фортецю, де перебував під конвоєм на шляху до Києва полонений Залізняк. Більше року потому повстанці чинили опір каральним підрозділам, керуючись закликом: “не тільки лях, а й москаль є ворогом народу. Тож не належить прислужуватися їм обом, тому що тільки звільнившись від них, хлоп руський одержить необмежену свободу”.

Висновки

Повстання надвірних козаків – це остання спроба відновлення козацької республіки в кордонах часів Богдана Хмельницького, зухвало зупинена московськими військами. Вороги намагалися нівелювати її значення, ввести в оману майбутні покоління українців. Але на захист визвольних потуг гайдамаків став геній Тараса Шевченка, а також десятки інших патріотів-дослідників.

Вони — в міру тогочасних можливостей — розкривали справжню сутність Коліївщини. Проте поглянути неупереджено на події 1768 року, проаналізувавши весь спектр віднайдених документів, стало можливим тільки в Незалежній Україні. Повстанці усіх часів хотіли, щоб українці були господарями на своїй землі, щоб не було ані соціального, ані релігійного, ані національного гніту.

Кожне нове покоління вірить, що може змінити світ. Тому дух Коліївщини витатиме над Україною завжди. А особливо тоді, коли новітні магнати і окупанти, забувши уроки історії, знову хотітимуть впрягти в ярмо вільний козацький народ.

Джерело: uain.press

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Стрічка новин

Усі новини

Публікації

  • 1
  • 2
  • 3
Юраш нагадав Польській Церкві, що вона є відгалуженням Київської Митрополії

Юраш нагадав Польській Церкві, що вона є відгалуженням Київської Митрополії

31 жовтня 2019|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:519

Рішення Собору Польської Церкви щодо ПЦУ прокоментував у Facebook керівник департаменту з питань релігій ...

Кремль перетворив світове Православ’я на поле бою – аналітика EUvsDisinfo

Кремль перетворив світове Православ’я на поле бою – аналітика EUvsDisinfo

31 жовтня 2019|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:302

Кремлівська пропаганда активно використовує тему релігії у протистоянні із Заходом та особливо – у гібри...

З Синоду Елладської Православної Церкви надійшов лист на ім‘я Митрополита Епіфанія

З Синоду Елладської Православної Церкви надійшов лист на ім‘я Митрополита Епіфанія

30 жовтня 2019|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:274

На ім‘я Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія 28 жовтня 2019 року надійшов лист ...

Експерти прокоментували зустріч Зеленського з Патріархом Варфоломієм

Експерти прокоментували зустріч Зеленського з Патріархом Варфоломієм

12 серпня 2019|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:440

Подробиці спілкування під час зустрічі президента Володимира Зеленського з Патріархом Варфоломієм не розкриваю...

Константинополь ніколи не буде втручатися у внутрішні справи Української Церкви. Вона – повністю незалежна й автокефальна, – Вселенський Патріарх Варфоломій

Константинополь ніколи не буде втручатися у внутрішні справи Української Церкви. Вона – повністю незалежна й автокефальна, – Вселенський Патріарх Варфоломій

10 серпня 2019|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:398

У четвер, 8 серпня 2019 року, Президент України Володимир Зеленський відвідав  резиденцію Вселенської Пат...

Елладська церква вступила в євхаристійне спілкування з ПЦУ

Елладська церква вступила в євхаристійне спілкування з ПЦУ

9 серпня 2019|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:392

Митрополита Епіфанія згадали в диптиху на літургії в Афінах.

На зустрічі Зеленського з Варфоломієм щось пішло не так – ВВС

На зустрічі Зеленського з Варфоломієм щось пішло не так – ВВС

9 серпня 2019|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:458

Під час зустрічі президента Володимира Зеленського із Вселенським Патріархом Варфоломієм в Туреччині сторони т...

Патріарх Варфоломій у розмові з Зеленським підтвердив підтримку територіальної цілісності України

Патріарх Варфоломій у розмові з Зеленським підтвердив підтримку територіальної цілісності України

9 серпня 2019|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:315

Під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на Фанарі Вселенський Патріарх Варфоломій укотре...

Російський священник заявив, що РПЦ “перестає бути Церквою Христовою”

Російський священник заявив, що РПЦ “перестає бути Церквою Христовою”

9 серпня 2019|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:514

Російський протоієрей Георгій Митрофанов, професор Санкт-Петербурзької духовної академії, який більшу частину ...

Глава УАПЦ митрополит Макарій: будемо єднатись навіть зціпивши зуби, най Москва не тішиться

Глава УАПЦ митрополит Макарій: будемо єднатись навіть зціпивши зуби, най Москва не тішиться

14 червня 2018|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:822

Глава Української Автокефальної Православної Церкви митрополит Макарій в ефірі телеканалу Еспресо розповів про...

Митрополит Олександр (Драбинко): «Ми сьогодні пожинаємо наслідки того, що було недороблено свого часу, щоб убезпечитись від імперських амбіцій»

Митрополит Олександр (Драбинко): «Ми сьогодні пожинаємо наслідки того, що було недороблено свого часу, щоб убезпечитись від імперських амбіцій»

1 червня 2018|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:980

Про війну або про розкол, або про якісь негаразди починає першим говорити той, на кому "шапка горить". У нас, ...