На базі КаУ, в Ужгороді, проведено науковий круглий стіл до 250-річчя від дня народження доктора права Михайла Балудянського

 DSC04667 жовтня 2019 року, в м. Ужгороді, в малій актовій залі Карпатського університету імені Августина Волошина було проведено науковий круглий стіл приурочений до 250-річчя народження державного і політичного діяча, історика українського походження із Закарпаття, науковця, юриста, доктора права Михайла Андрійовича Балудянського (Балуг’янського) (07.10.1769, Верхня Ольшава Земплінського комітету, українські історичні землі Закарпаття під окупацією Австрійської імперії та Королівства Угорщини – 03.04.1847, Санкт-Петербург, Російська імперія).

Участь у науковому засіданні прийняли науковці Карпатського університету імені Августина Волошина, Ужгородського національного університету та Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, а також представники студентів КаУ та УжНУ.

Відкрив засідання наукового круглого столу професор єпископ Віктор Бедь, який зокрема повідомив про те, що:

«7 жовтня 2019 року виповнюється 250 років від дня народження нашого земляка-закарпатця українського походження Михайла Андрійовича Балудянського (07.10.1769 – 03.04.1847) - освітнього, наукового, політичного і державного діяча на теренах Австро-Угорської (1797 – 1803) та Російської імперій (1803 – 1847), доктора права (1797), викладача ряду вищих закладів освіті Австрійської імперії (1797 – 1803), декана юридичного факультету Пештського університету (1802 – 1803), декана юридичного факультету і першого ректора Петербурзького університету (1821 – 1824), упорядника 15-томного Повного зібрання законів і Зводу законів (1649 – 1825) та 12-томного Зводу військових постанов Російської імперії, таємного радника, статс-секретаря та сенатора в Російській імперії.»

Від так з доповіддю виступив професор Михайло Басараб, який зокрема повідомив наступне:

«Один із найвідоміших жителів нашого краю народився 26 вересня (7жовтня) 1769 року в Австрійській імперії та Королівстві Угорщини у селі Верхня (Вишняя) Ольшава Земплінського комітату (територія історичного Закарпаття). Походив з родини закарпатських українців Андрія і Марії Балудянських. Родина була багатодітною. Батько Михайла Балудянського був священиком греко- католицької єпархії.

Із 8 років Михайло навчався у столичній гімназії Земплинського комітату, після закінчення якої його, як кращого учня, було рекомендовано на філософський факультет Королівської академії правознавства у м. Кошице з призначенням йому королівської стипендії. М. Балудянський закінчив академію на “відмінно”, а потім за 2 роки пройшов чотирирічний курс юридичного факультету у Віденському університеті.

Після блискучого закінчення університету Балудянському запропонували посаду професора у новоствореній Гросс-Великоварадинській академії в угорському місті Надьвараді (нині м. Орадя, Румунія). Тут він посів професорську посаду на кафедрі політичних наук, а потім кафедрі поліційного фінансового права та комерції.

У першій половині 90-х років М. А. Балудянський став активним учасником (за іншими даними – одним з керівників) підпільної угорської якобінської організації, яка боролася за проведення буржуазних реформ, скасування кріпосного права, відновлення незалежності Угорщини. Після викриття організації був відданий під суд, але завдяки відсутності у звинувачення прямих доказів і заступництву Зонненфельса Балудянський був виправданий в судовому засіданні 2 березня 1795 р. і зміг повернутися до творчої праці, хоча більшість керівників і активістів організації було страчено. Проте під пильним наглядом поліції він залишався продовж всього часу перебування в Угорщині

У 1795 році його було прийнято на викладацьку посаду в Пештський університет, де він викладав до 1803 році на кафедрах історії, статистики, публічного і народного права.

Одночасно вчений підготував латинською мовою дисертацію “Про зерносховища (засіки, склади, магазини)”, яку опублікував і захистив 13 вересня 1797 році, та здобув науковий ступень доктора права. З 1802 р. – декан юридичного факультету Пештського університету.

У 1803 році за протекцією земляка і товариша по Віденському університету І. С. Орлая М. Балудянського та його земляків П. Лодія і В. Кукольника було запрошено на викладацьку роботу в Педагогічний інститут у Санкт-Петербурзі, де вже з лютого 1804 року Михайло Балудянський почав читати лекції з юридичних наук, політекономії та дипломатії. Крім науково-викладацької роботи, він виконував і роль державного чиновника. Його як всебічно освічену людину 3 червня 1804 року взяли редактором у комісію, що складала закони при Державному комітеті з економіки, де він читав два рази на тиждень публічний курс лекцій з економіки та фінансів для державних чиновників

З 1813 по 1817 рр. за дорученням Момковської імператриці Марії Федорівни він викладав природниче, публічне та народне право великим князям Миколі Павловичу та Михайлу Павловичу (рідним братам майбутнього імператора Олександра I).

У 1817 році Балудянський був обраний деканом філософсько-юридичного факультету Головного педагогічного інституту в Санкт-Петербурзі. На цій посаді він залишився і після перетворення інституту в університет.

У жовтні 1819 року у новоствореному університеті пройшли вибори ректора, рішенням конференції першим ректором Петербурзького університету було обрано Михайла Балудянського.

За заслуги перед юридичним факультетом Петербурзького університету у 1874 р. було засновано стипендію ім. Балудянського, яка присуджувалася кращим студентам. Нажаль, до цього часу ця традиція не збереглася.

У жовтні 1821 року Балудянський на знак протесту проти дій уряду відмовився від посади ректора і залишився тільки на посаді професора університету. Остаточно залишивши університет, У квітні 1822 року Балудянський остаточно залишає університет і переходить першочергово до законотворчої діяльності, став членом комісії зі складання та упорядкування Зводу законів Російської імперії.

Імператор Олександр I особисто знав Балудянського і часто вислуховував його поради та думки. У 1822 році за дорученням Олександра I М. Балудянський приймав участь у роботі комітету по вирішенню суперечок між Англією та Сполученими Штатами Північної Америки, йому було доручено редакцію усіх спірних пунктів і питань про способи вирішення непорозумінь, що виникли.

За активної участі Балудянського було підготовлено й видано 15 томів Повного зібрання законів і Зводу законів Російської імперії та 12 томів Зводу військових постанов. Балудянський – автор значної кількості проектів, записок з адміністративного права, фінансів, аграрних відносин, місцевого самоуправління тощо.

У 1827 році Балудянський – статс-секретар Миколи I, з 1828 р. – таємний радник.»

Продовжив наукове обговорення теми наукового круглого столу професор Роман Офіцинський, який зокрема повідомив про те, що: «Михайло Балудянський зі студентських років залучився до масонського руху. На рубежі XVIII – XIX ст. державно-правові погляди масонів, особливо провідних німецьких мислителів, загалом лягли в основу російського лібералізму і конституціоналізму. Як улюблений вихованець адепта державного масонства, австрійського професора Й. Зоненфельса, М. Балудянський залишився до кінця життя вірний цій інтелектуальній традиції. Упродовж 14 років (1789–1803) М. Балудянський працював у Королівській академії у м. Нодьварад (нині м. Орадеа, Румунія), де керував кафедрою політичних наук, викладав статистику і право. До переїзду в Російської імперії в 1803 р. був добре відомий у Австрійській імперії як учений та педагог. Національну невизначеність такого інтелектуала українського походження як М. Балудянський можна пояснити історичними обставинами. Його світоглядний лібералізм був досить поширений серед різночинної інтелігенції Австрійської та Російської імперій, котра піднімалася до суспільного визнання тяжкою працею практично з дна соціально-станової драбини.»

Від так участь у науковому обговоренні прийняв професор Маріан Токар, який зокрема повідомив:

«Сьогоднішнє поважне зібрання у стінах Карпатського університету імені Августина Волошина, яке присвячене ювілею Михайла Балудянського, а також розлогі тематичні виступи колег про його професійну, творчу велич, наштовхують мене на думку з приводу проблем історичної пам’яті, а саме того важливого зв’язку між поколіннями, яким ця дата пов’язує закарпатців різних епох. Тому наголошу на наступному.

Доповідачі детально розповіли про життєвий і творчий шлях ювіляра, про його надзвичайно цілеспрямований просвітницький порив на шляху освітньо-виховного вишколу народу й відданому служінню державі. Його прижиттєве визнання нею, попри певні складності тиску тогочасного політичного режиму, заслуговують неабиякої поваги. Та все ж, він більше пам’ятний нам у когорті відомих культурно-освітніх і громадських діячів, котрі отримавши чи не найкращу європейську освіту були запрошені до російського монаршого двору й отримали можливість розвивати тут освіту і науку, з чим на славу впоралися. Імена І. Орлая, В. Кукольника, П. Лодія, а також першого ректора Петербурзького університету Михайла Балудянського – це окрема плеяда закарпатських освітніх велетнів, які вийшли далеко поза локальний рівень усвідомлення своєї місії в тогочасному культурно-освітньому й громадсько-політичному житті.

Разом із тим, з глибоким сумом сприймаємо викривлення останнім часом російською наукою об’єктивних здобутків закарпатських просвітників, яка у виправдання ідеології «руского міра» намагається применшити або навіть проігнорувати внесок згаданих діячів, а особливо М. Балудянського, у процес становлення російської науки і освіти, оскільки повноцінно назвати його, як і багатьох інших відомих просвітників, своїм не може. Внаслідок цього відбувається неправомірний поділ тогочасних героїв на умовно «своїх» і «чужих» за територіальною, національною та іншою ознакою, викривлення справжніх причин і обставин їхньої подвижницької праці тощо.

Місія ж подібних заходів, яке зібрав нині ювілей Балудянського, на нашу думку, саме й полягає у необхідності віддати належне освітнім Прометеям за їхнє служіння ідеям освіти й науки, наголосити на правильності продовження просвітницької праці крізь призму віків і на нерозривності історичної пам’яті, яка повинна залишатися сполучною ланкою багатьох поколінь нашого талановитого народу…».

Після виступів науковців участь у обговоренні піднятих питань прийняли присутні студенти.

Прес-служба КаУ.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Стрічка новин

Усі новини

Публікації

  • 1
  • 2
  • 3
Експерти прокоментували зустріч Зеленського з Патріархом Варфоломієм

Експерти прокоментували зустріч Зеленського з Патріархом Варфоломієм

12 серпня 2019|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:111

Подробиці спілкування під час зустрічі президента Володимира Зеленського з Патріархом Варфоломієм не розкриваю...

Константинополь ніколи не буде втручатися у внутрішні справи Української Церкви. Вона – повністю незалежна й автокефальна, – Вселенський Патріарх Варфоломій

Константинополь ніколи не буде втручатися у внутрішні справи Української Церкви. Вона – повністю незалежна й автокефальна, – Вселенський Патріарх Варфоломій

10 серпня 2019|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:80

У четвер, 8 серпня 2019 року, Президент України Володимир Зеленський відвідав  резиденцію Вселенської Пат...

Елладська церква вступила в євхаристійне спілкування з ПЦУ

Елладська церква вступила в євхаристійне спілкування з ПЦУ

9 серпня 2019|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:140

Митрополита Епіфанія згадали в диптиху на літургії в Афінах.

На зустрічі Зеленського з Варфоломієм щось пішло не так – ВВС

На зустрічі Зеленського з Варфоломієм щось пішло не так – ВВС

9 серпня 2019|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:131

Під час зустрічі президента Володимира Зеленського із Вселенським Патріархом Варфоломієм в Туреччині сторони т...

Патріарх Варфоломій у розмові з Зеленським підтвердив підтримку територіальної цілісності України

Патріарх Варфоломій у розмові з Зеленським підтвердив підтримку територіальної цілісності України

9 серпня 2019|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:94

Під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на Фанарі Вселенський Патріарх Варфоломій укотре...

Російський священник заявив, що РПЦ “перестає бути Церквою Христовою”

Російський священник заявив, що РПЦ “перестає бути Церквою Христовою”

9 серпня 2019|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:161

Російський протоієрей Георгій Митрофанов, професор Санкт-Петербурзької духовної академії, який більшу частину ...

Глава УАПЦ митрополит Макарій: будемо єднатись навіть зціпивши зуби, най Москва не тішиться

Глава УАПЦ митрополит Макарій: будемо єднатись навіть зціпивши зуби, най Москва не тішиться

14 червня 2018|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:491

Глава Української Автокефальної Православної Церкви митрополит Макарій в ефірі телеканалу Еспресо розповів про...

Митрополит Олександр (Драбинко): «Ми сьогодні пожинаємо наслідки того, що було недороблено свого часу, щоб убезпечитись від імперських амбіцій»

Митрополит Олександр (Драбинко): «Ми сьогодні пожинаємо наслідки того, що було недороблено свого часу, щоб убезпечитись від імперських амбіцій»

1 червня 2018|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:581

Про війну або про розкол, або про якісь негаразди починає першим говорити той, на кому "шапка горить". У нас, ...

Як в Україні Київського митрополита обирали

Як в Україні Київського митрополита обирали

30 травня 2018|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:500

Здавалося б, надійно похована січневим більшовицьким наступом на Київ ідея автокефалії церкви в самостійній Ук...

Щодо «нововведень» в управлінні УПЦ МП в складі Російської Православної Церкви, у світлі рішень Архієрейського Собору Московського патріархату (29.11. – 02.12.2017)…

Щодо «нововведень» в управлінні УПЦ МП в складі Російської Православної Церкви, у світлі рішень Архієрейського Собору Московського патріархату (29.11. – 02.12.2017)…

4 грудня 2017|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:861

Канонічно-правовий статус УПЦ Московського патріархату, після чергового рішення від 30 листопада 2017 року Арх...