Про українців і українську церкву…

kplУкраїнці, ті що усвідомлюють наслідки вікових розділень чужинцями і чужинськими державами (імперіями), зокрема і завдяки розділенню церковно (духовно), в наш час новітнього відродження Української Держави (особливо в умовах нової окупаційної війни Московії проти України) повинні абстрагуватися від усіх чужинських церковних центрів (виявляючи і надалі толерантність у міжконфесійних відносинах) і утвердити свою єдину помісну Українську Церкву із своїм Патріархом! А далі час все уврачує...

Кому потрібні Рим, Москва, Стамбул і т.д., нехай належать до них, це їх суб'єктивне право. А свідома частина української нації повинна жити за Заповідями Божими (з любов'ю до ближнього свого та своєї держави) та виявити високу національну свідомість і духовну (церковну) єдність... В питаннях віри у нас повинен бути тільки один центр – Отець наш Небесний і Спаситель наш Ісус Христос. Все інше, це від гордині людської і підступності міжнародної політики...

За оглядки за межі нашої Української Держави і Української Церкви, з питаннями як нам жити і що робити, ми вже заплатили дуже і дуже дорогу ціну... І не один раз, і не в одному столітті, з втратою не одного десятка мільйонів невинних життів українців...

Архімандрит Віктор Бедь
04 травня 2015 року