Від часу особистостей — до часу стратегій

110099Митрополит Тернопільський Мефодій (Кудряков) залишив увірену його піклуванню церкву в досить розшарпаному стані і в дуже драматичний момент. На думку експертів, вгасання УАПЦ майже неминуче. Втім, ще залишається надія на переродження. Зрештою, це церква з історією — не якийсь "новоділ".

УАПЦ за свою майже столітню історію пройшла цікавий шлях. Вона виникла у 20-х роках в результаті інтелігентських революційних мріянь і ще на світанку української незалежності віддавала мрією та інтелігентністю дисидентського толку. Але під кінець втратила цей флер — частково після смерті патріарха Димитрія (Яреми) й остаточно — після того, як пішла в "оновлення" Харківсько-Полтавська єпархія під керівництвом колишнього канцлера УАПЦ архієпископа Ігоря (Ісіченка). Якому виявилося тісно до несумісності в одній церкві з в.о. патріарха митрополитом Мефодієм.

Період правління митрополита Мефодія ознаменувався втратами — і кількісними, і якісними, і, що гірше, — вгасанням надій. Від самого початку — собору 2000 р., де він отримав дивне звання "в.о. патріарха" — надії тільки те й робили що помирали. Нагадаю, тоді на собор була винесена пропозиція, котра містилася в заповіті патріарха Димитрія, — відмовитися від виборів нового предстоятеля та просити попечительства у митрополита Костянтина, глави УПЦ у США, в єдності з Вселенським патріархатом, і таким чином повернутися в "канонічні рамки" та єдність із Константинопольською церквою-матір'ю. Партія, яка підтримувала цей сценарій, програла, — обрали предстоятеля, митрополита Мефодія, й УАПЦ залишилася у "вільному плаванні".

Тепер важко судити, наскільки ймовірним був "американський" сценарій, але після того, як його відкинули, залишався тільки один "шлях у Константинополь" — через єдність із УПЦ КП. Намір досягти єдності з боку обох предстоятелів — митрополита Мефодія та патріарха Філарета — був засвідчений у присутності Вселенського патріарха у Фанарі. І порушений у рекордний термін, причому обидві сторони, як водиться, тикали вказівними одна в одну. Після цього ні про яке "об'єднання з УПЦ КП" в УАПЦ ніхто всерйоз не говорив. А коли говорив — було цілком очевидно, що це фігури мови, яких вимагає політичний момент.

Понад те, митрополит Мефодій взявся абсолютно відверто робити реверанси у бік УПЦ МП. Що викликало обурення з боку УПЦ КП і шквал обвинувачень на адресу митрополита Мефодія — про "зраду" ідеї української церкви і "здачу Москві". УПЦ МП напевно ж скористалася нагодою вбити клин між УПЦ КП та УАПЦ, перешкодити їхньому об'єднанню, але зовсім не з метою "заковтнути" УАПЦ самостійно. Якщо й було якесь "замовлення Москви" на цей рахунок, то, швидше, про необхідність утримати статус-кво. "Розколотий" автокефальний рух в Україні був набагато вигідніший у стратегічному плані, ніж хай невелика, та єдина автокефальна церква. Це, по-перше, робило смішною саму ідею української автокефальної церкви, по-друге, гарантувало хаос, у який не наважився б втручатися Вселенський патріарх.

Проте, навіть розуміючи це, митрополит Мефодій з двох потенційних сторін перемовин вибирав УПЦ МП. Це не мусить дивувати. УПЦ КП й УАПЦ перебувають у набагато жорсткішому клінчі одна з одною, ніж із УПЦ МП. Починаючи з найпершого об'єднання — тобто створення УПЦ КП "на базі" УАПЦ, що коштувало УАПЦ цілісності. Адже, як і слід було сподіватися, замість однієї церкви виникло дві. Причому кожна обвинувачувала другу в упертості, владолюбстві, махінаціях та інших страшних речах. Уся подальша історія їхніх взаємин будувалася за принципом "не забудемо, не вибачимо". УАПЦ і УПЦ КП старанно "не забували" одна одній нічого, а паче іншого — особистих образ.

Очевидно, саме особисті стосунки вплинули на вибір союзників і противників: митрополит Мефодій просто віддавав перевагу як співрозмовникові митрополиту Володимиру, а не патріарху Філарету, з яким був у жорсткому застарілому конфлікті.

Час не тільки не зняв протиріч, — останніми роками вони посилювалися. Керівництво УПЦ КП почало дозволяти собі відверту зневагу на адресу УАПЦ. Останньою краплею стала відозва УПЦ КП переходити з УАПЦ в УПЦ КП приходами, оскільки у керівництво УАПЦ свідомо гальмує "об'єднавчий діалог". Хоча ніякого "об'єднавчого діалогу" на той час уже не було й бути не могло по обидва боки. УПЦ КП надто зміцніла і повірила в себе, щоб розмовляти з УАПЦ на рівних, — їй було зручніше диктувати умови, а трьох владик УАПЦ, по-перше, і так усе більш-менш влаштовувало, а по-друге, всі троє — і особливо предстоятель — не мали бажання домовлятися про будь-що з патріархом Філаретом. Просто через глибоку особисту неприязнь.

Однак останній рік змінив усе. Зрушення в житті цілої країни і самі собою не могли не позначитися на церкві. Та й у самій церкві природно настав час зміни еліт. За останні півроку релігійне поле України втратило двох ключових гравців — людей, котрі визначали сам вигляд цього поля. Влітку не стало митрополита Володимира, тепер — митрополита Мефодія.

УПЦ МП зміну лідера пережила гірше й бути не могло. Цій церкві судилося першій з українських церков зіштовхнулася з необхідністю зміни керівництва в кардинально нових умовах. І може здатися, що вона відповіла на цей виклик найбільш невдалим чином. Але насправді вона першою відкрила нам просту правду: кадровий голод — аж ніяк не прерогатива світських інститутів, а страх і недовіра до народу (у даному разі — мирян і кліру) — хвороба не тільки світської влади. Тобто церква хворіє на ті самі хвороби, що й суспільство загалом. Просто на її тілі симптоми проступають яскравіше, концентрованіше.

У ситуації революційного й воєнного розпалення пристрастей архієреї УПЦ МП поставили керувати церквою крайнього консерватора, явно неспроможного на компроміс, гнучкість, просто на діалог. Людину "русского мира" — як у насмішку. Але це не була насмішка, — особливого вибору в них не залишалося. Звісно, добре було б поставити "менеджера", а ще краще — "кризового менеджера", та де ж його взяти? "Старі кадри" добрі не тим, що вони старі, а тим, що вони кадри. Хай не здатні відповідати на виклики часу, на самостійну політику, на стратегічне планування й тактичні хитрощі, але здатні хоча б утримати пацієнта від негайної кончини.

Отож, в УАПЦ і навіть в УПЦ КП ситуація з кадрами не тільки не краща, а навіть гірша, ніж в УПЦ МП. Хоча б просто в силу статистики, — в УПЦ МП більше архієреїв, ніж в УПЦ КП та УАПЦ, разом узятих, отже — більший вибір. Але, крім статистики, є й інші причини — як загальні, так і суто церковні.

Втім, УАПЦ підійшла до зміни предстоятеля в такому стані, що кадри не видаються найактуальнішою проблемою. Актуальніше питання більш ґрунтовне — фізичне виживання.

Найпростіше припустити, що УАПЦ більше нічого не залишається, як припинити багатолітній опір і влитися в УПЦ КП. Якщо УПЦ КП бодай залишить у силі обіцянку прийняти кожного "з чим прийшов". Досі таке злиття для УАПЦ особливого сенсу не мало. Якщо "хто з чим прийшов, те й має" — навіщо взагалі кудись ходити? До того ж навіщо множити сутності, яких і так розмножено безліч? Навіщо в одній церкві два митрополити Львівські, наприклад? Адже зрозуміло, що рано чи пізно "має залишитися тільки один", — а недовіра владик УАПЦ до патріарха Філарета настільки сильна, що вони не сумніваються саме в такому результаті, як і в тому, що в число "одиниць" не потраплять.

До того ж навіщо взагалі трудитися? Одна річ — з'єднуватися з якоюсь визнаною церквою заради виходу з "неканонічного" статусу. А для чого єднатися з тими, чий статус не відрізняється від твого? До певного моменту підтримувалися розмови про те, що "це умова Вселенського патріарха", — варто, мовляв, об'єднатися, і він відразу "візьме в нас участь". Але патріарх Філарет зовсім не поспішає під крило до Вселенського патріарха, — він чітко дав зрозуміти це на святкуванні 1024-річчя Хрещення Русі, висунувши патріарху Варфоломію умови, на які той погодитися не міг. То в чому ж сенс об'єднання?

Але тепер це питання майже зійшло нанівець. Бо сенсу в автономному існуванні церкви, яка складається з трьох єпархій, точніше — трьох єпархіальних архієреїв, які своїм авторитетом так-сяк утримують малу кількість священиків і приходів, — нітрохи не більше. Тепер цих архієреїв залишилося тільки два. При тому що їхній суперник не лише дуже виріс і змужнів, — за останній рік він ще й набув особливої популярності та авторитету як у народу, так і у влади. Поруч із ним не особливо затишно почувається набагато сильніший суперник — УПЦ МП. На нинішньому суспільно-політичному тлі приєднання осколків УАПЦ до УПЦ КП буде сприйняте як щось саме собою зрозуміле: українська церква має нарешті дооформитися, суперечності — канути кудись глибше, і "українське православ'я" можна буде зі спокійною душею протиставити "московському". На що вже готове суспільне (а можливо, готується й державне) замовлення.

До того ж об'єднання УАПЦ із УПЦ КП у тій чи іншій формі — справа часу. Можливо, найближчого. Питання лише в тому, як це відбудеться. Буде це стихійне "приєднання частинами" — переходи приходами з УАПЦ в УПЦ КП, поки від УАПЦ нічого не залишиться. Чи з ініціативи влади — місцевої або навіть центральної. Чи УАПЦ збереться на останніх силах і зробить цей крок принаймні таким, що запам'ятається. У неї все ще є для цього прихований резерв — можливе об'єднання з УАПЦ(о) на чолі з архієпископом Харківським Ігорем (Ісіченком). Чий похід в "оновлення" багато значною мірою був наслідком особистого конфлікту з митрополитом Мефодієм. Примирення між західною та східною частинами УАПЦ не таке вже неможливе. Воно, по-перше, вивело б УАПЦ з її дивного "галицького гетто" й повернуло б їй всеукраїнське звучання, по-друге, посилило б УАПЦ у плані кадровому та ідеологічному, — архієпископ Ігор уміє залучати людей неординарних. Це об'єднання навряд чи допоможе УАПЦ надовго втриматися на плаву. Але принаймні додасть їй трохи ваги в можливих переговорах із УПЦ КП.

Хай там як, українська церковна історія найближчим часом напевно змінить русло. Досі в ній дуже багато що залежало від особистостей. Від особистих зусиль, особистого авторитету, особистих контактів і домовленостей, особистих травм та образ. Період "особистого" спливає. Може, через здрібніння кадрів, може, просто такий дух часу — часу стратегій, структур, солідарних зусиль і групових інтересів. Зміни наполегливо простукують стіни українських церков.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Стрічка новин

Усі новини

Публікації

  • 1
  • 2
  • 3
Блаженніший Митрополит Макарій: «Я не тримаюсь за Предстоятельство»

Блаженніший Митрополит Макарій: «Я не тримаюсь за Предстоятельство»

4 серпня 2017|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:312

На сьогоднішній день ситуація в УАПЦ дуже непроста: розпалюється скандал навколо руїн Червоногородського замку...

До 3-х роковин упокоєння Блаженійшого Митрополита Володимира (Сабодана). З архіву єпископа Віктора (Бедь)

До 3-х роковин упокоєння Блаженійшого Митрополита Володимира (Сабодана). З архіву єпископа Віктора (Бедь)

17 липня 2017|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:296

Інтерв'ю від 03 липня 2014 року, за два дні до упокоєння Блаженнійшого Володимира (Сабодана), Митрополита Київ...

До 100-річчя початку відродження УАПЦ (1917 - 2017). "Ми мусимо вискочити з-під московської церковної влади"

До 100-річчя початку відродження УАПЦ (1917 - 2017). "Ми мусимо вискочити з-під московської церковної влади"

2 травня 2017|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:496

"Щоб відродити нашу церкву, щоб вдихнути в неї душу живу, ми мусимо вискочити з-під московської церковної влад...

Єпископ УАПЦ Віктор (Бедь): «Про Слово Боже, Церкву Христову, правду і неправду...»

Єпископ УАПЦ Віктор (Бедь): «Про Слово Боже, Церкву Христову, правду і неправду...»

31 березня 2017|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:1108

Відповідь Преосвященнійшого Віктора (Бедь), єпископа Мукачівського і Карпатського, керуючого Карпатською і Тер...

Особливості професії: Священик

Особливості професії: Священик

22 березня 2017|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:748

Хто ці люди та які завдання виконують. Які знання та риси для них згодяться Служіння, звершення таїнств, а це...

«У єпархіях УПЦ цікавляться Відкритим Православ’ям та прагнуть оновлення молитовного життя» — прот. Андрій Дудченко про промо-тур Молитовника

«У єпархіях УПЦ цікавляться Відкритим Православ’ям та прагнуть оновлення молитовного життя» — прот. Андрій Дудченко про промо-тур Молитовника

16 лютого 2017|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:619

Вже майже рік працює Відкритий Православний Університет — просвітницький некласичний навчальний заклад, ...

Єпископ УАПЦ Віктор (Бедь): "Глава УПЦ КП Філарет (Денисенко) офіційно підтвердив небажання вести переговори про об’єднання Українських Церков і вимагає тільки приєднання всіх інших під його руку…"

Єпископ УАПЦ Віктор (Бедь): "Глава УПЦ КП Філарет (Денисенко) офіційно підтвердив небажання вести переговори про об’єднання Українських Церков і вимагає тільки приєднання всіх інших під його руку…"

9 січня 2017|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:4910

Під час передріздвяного інтерв'ю від 6 січня 2017 року для 5-го телеканалу, глава Української Православної Цер...

Московський Патріарх Кирило Гундяєв благословляє убивство українців та представників інших народів поза Російською Федерацією… А частина українців і надалі возносять йому хвалу…

Московський Патріарх Кирило Гундяєв благословляє убивство українців та представників інших народів поза Російською Федерацією… А частина українців і надалі возносять йому хвалу…

18 грудня 2016|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:2534

Московський Патріарх Кирило Гундяєв, глава Російської Православної Церкви та її структурного підрозділу УПЦ Мо...

Сценарії Митрополита Олександра (Драбинко) по набуттю автокефалії Українською Православною Церквою

Сценарії Митрополита Олександра (Драбинко) по набуттю автокефалії Українською Православною Церквою

8 грудня 2016|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:1260

Якщо Москва і Константинополь і надалі зволікатимуть з вирішенням “українського питання”, зростає ...

УАПЦ або УПЦ КП: чи змінять приналежність 20 громад на Хмельниччині

УАПЦ або УПЦ КП: чи змінять приналежність 20 громад на Хмельниччині

5 грудня 2016|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:986

«Дезінформацією, яка не відповідає дійсності» називає прес-служба Карпатської єпархії УАПЦ повідом...

Прихильникам автокефалії УПЦ потрібно об’єднуватися та спільно захищати своє бачення майбутнього Церкви

Прихильникам автокефалії УПЦ потрібно об’єднуватися та спільно захищати своє бачення майбутнього Церкви

5 грудня 2016|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:853

Прихильникам автокефалії УПЦ потрібно не чекати, а вже зараз спільно працювати над відновленням церковної єдно...

Митрополит Олександр (Драбинко): З догматичного погляду хибно заперечувати можливість автокефалії Української Церкви

Митрополит Олександр (Драбинко): З догматичного погляду хибно заперечувати можливість автокефалії Української Церкви

5 грудня 2016|Редактор БДУ - avatar Редактор БДУ|Hits:754

Митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко), ієрарх УПЦ, відповідаючи на прохання чит...